Страница 1

Із лiт моеi молодостi
Іван Якович Франко




Iван Якович Франко

ІЗ ЛІТ МОЄЇ МОЛОДОСТІ





Товаришам iз тюрми


Обриваються звiльна всi пута,
Що в’язали нас з давнiм життем;
З давнiх брудiв i думка розкута —
Ожиемо, брати, ожием!

Ожиемо новим ми, повнiшим
І любов’ю огрiтим життем;
Через хвилi мутнi та бурливi
До щасливих краiв попливем.

Через хвилi нещасть i неволi,
Мимо бур, пересудiв, обмов,
Попливем до краiни святоi,
Де братерство, i згода, й любов.

Ми ступаем до бою нового
Не за царство тиранiв, царiв,
Не за церков, попiв, анi бога,
Нi за панство неситих панiв.

Наша цiль — людське щастя i воля,
Розум владний без вiри основ,




Конец ознакомительного фрагмента.